Дитячі страхи – це нормальна реакція дитини, яка усвідомлює недостатність своїх можливостей. З розвитком своїх умінь, набуваючи досвіду – одні страхи зникають, інші з’являються, бо дитина починає усвідомлювати нові небезпеки. Відсутність страхів не є показником психологічного благополуччя. Здорова дитина та, яка не боїться боятися. Тривожність та страхи, які погіршують її здоров’я, сон, знижують апетит, псують настрій, виводять з рівноваги або обмежують розвиток можливостей дитини (вона не намагається досягти того, чого хоче) – це шкідливі страхи, які потребують пильної уваги батьків.

Чим можуть допомогти батьки:

  1. Допоможіть дитині спокійно сприймати сам факт наявності страхів. Якщо вона вирішить, що боятися неприпустимо, погано чи соромно, дитина буде уникати страшних ситуацій і не зможе навчитись долати їх.
  2. Не лякайтеся страхів своєї дитини. Не намагайтеся відволікти її від страшних спогадів. Якщо ми женемо страх – він переслідує нас і нападає тоді, коли ми найменше захищені від нього.
  3. Допоможіть своїй дитині зустрітися з її страхом у безпечному просторі: коли ви поруч, коли вона почуває себе захищеною. Хай дитина розповість вам або намалює те, що її лякає і відчує ваше розуміння і підтримку.
  4. Необхідно, щоб дитина зрозуміла, що боятися не соромно, що всі, і ви також, чогось боялися. Нехай вона повірить у те, що також може опанувати свій страх.
  5. Завжди можна звернутися по допомогу до психолога.